Психолог – це не той, хто знає відповіді на питання, а той, хто знає, як їх шукати. Дмитро Леонтьєв
Готуємось до школи разом
- Головна сторінка
- Візитка
- Дистанційне навчання
- Нормативна база
- Корисні посилання
- Методичні розробки
- Стоп булінг!
- Особлива дитина
- Педагогічна сторінка
- Для Вас, батьки
- Розвантаження та релаксація
- Дозвілля та розвиток
- Фотогалерея
- Для душі та мотивації
- Цікаві факти про...
- Готуємось до школи разом
- Скринька довіри
- Ментальне здоров'я (діти, батьки, військові)
- Участь у ХVІ онлайн-виставці ефективного педагогічного досвіду «Освіта Харківщини ХХІ століття
середа, 29 березня 2023 р.
середа, 15 березня 2023 р.
Чи варто боятися помилок...
Чи варто боятися помилок...
Як позбутися страху і зрозуміти, що помилки – це нормально, природно, інколи, навіть корисно. Матеріали сьогоднішнього дня присвячені цій важливій і актуальній темі.
Ми часто чули, що кожен має право на помилку. А дитина – тим більше! Але як змінити ставлення оточення, батьків, дітей і вчителів до помилок, похибок і невдач.
Давайте спочатку почнемо із себе! Навчимося сприймати помилки інших та не корити себе за свої.
Ми з раннього дитинства ввібрали в себе страх зробити помилку. І тепер для нас кожна помилка — непоправний крок. Зробивши помилку ми відчуваємо страх - небезпеку. Це протилежність базовим потребам людини, ці відчуття руйнують особистість. Якщо ми застрягли на зроблених помилках, якщо ми засмучуємося про те, що вже відбулося - ми забираємо у себе теперішнє і майбутнє, адже не даємо собі можливості рухатися далі. Якщо ми сприймаємо помилки, як досвід — тоді вони стають фундаментом нашого успіху. Вони стають платформою нашого теперішнього.
Доки людина живе — не існує нічого такого, чого не можна було б виправити або змінити. Коли ми боїмося помилитися, ми насправді боїмося не самої дії, а того, як нас або наші вчинки оцінять інші. До речі, коли ми виховуємо наших дітей, ми розділяємо оцінку дії й оцінку самої дитини. Ми можемо сказати: “Мені прикро, що так сталось. Тобі, мабуть, нелегко. Давай заварю тобі чаю” а не: «Ти — негідник, знову все зіпсував».
Варто говорити з дітьми про ваше долання труднощів. Якщо вони знатимуть, що батьки зазнавали поразок, але все минулось добре, то будуть знати, що поразка в завданні не означає поразки як особистості. Так ми показуємо дітям, що без помилок немає розвитку. Тоді дитина навчиться правильно сприймати помилки або життєві промахи.
Запам'ятайте
Коли ми сприймаємо помилки, як досвід, вони стають фундаментом успіху.
Немає нічого, чого не можна було б виправити або змінити.
Помиляйтеся, аналізуйте свої помилки і рухайтеся вперед.
– Чи потрібно фіксувати увагу дитини на її помилках в процесі навчання?
– Якщо є щось негативне в навчальному процесі, й воно фіксується, то це дійсно може бути в майбутньому причиною розвитку певних синдромів непевності, тривоги, тобто пограничних психологічних станів і навіть неврозів. Тому негативного варіанту фіксації на помилці безумовно треба уникати.
Але може бути позитивна інтерпретація помилки. Не стільки фіксація, скільки звернення уваги на наявність помилки. Наприклад, через створення ситуації, в якій дитині було би самій цікаво побачити, що завдання вона виконала недосконало або не досягла поставленої мети.
В такому випадку ми мінімізуємо негативний ефект або навіть травмування дитини. Навпаки, працюємо над удосконаленням в позитивному плані.
– Чи потрібно фіксувати увагу дитини на її помилках в процесі навчання?
– Мати право на помилки і дізнаватись про них, ніяк не суперечить одне одному.
Мати право на помилку означає, що твоя помилка не спричинить осуду, покарання, зневаги тощо.
А способи дізнавання про помилку можуть бути як такі, що дуже травмують дитину, так і такі, що просувають її.
У вказуванні і виправленні помилок є різні підходи, і дуже важливо розуміти, де і коли їх застосовувати.
Наприклад, у письмі в молодшій школі, важливо показувати правильний варіант, щоб було що наслідувати. А в середній – варто лишати пошук помилки за самим учнем.
– Що потрібно зробити, щоби вказування на помилку не завдавало шкоди дітям?
– Щоби виправлення помилок нікого не травмувало, головна задача вчителів і батьків – не порівнювати дітей між собою, відзначати докладені ними зусилля і надихати на нові спроби.
– Чи потрібно фіксувати увагу дитини на її помилках в процесі навчання?
– Відповідь буде "Ні, – не потрібно фіксувати увагу на помилках" у випадках:
старту діяльності для дитини, коли важливіше отримати ситуацію першого успіху,
заниженої самооцінки дитини, коли важливо налагодити перш за все контакт дитини з діяльністю,
коли вчитель бачить, що дитина наразі не має ресурсу для сприйняття негативного зворотного зв’язку,
Відповідь буде "Так" у випадках:
високого ступеню майстерності учня у предметі,
власного прохання учня в оцінці та зворотному зв’язку,
високого рівня енергії дитини, що дозволить їй сприйняти адекватно негативний зворотний зв’язок.
– Яким чином можна організувати навчання так, щоб вказування на помилку не призводило до негативних наслідків?
– Помилка – це, мабуть, найбільш цінна інформація, яку ми отримуємо від зовнішнього світу. Тому потрібно просто формувати позитивну культуру помилки.
Щоб вчити дітей помилятися якісно, класно, не боятися помилятися, отримувати максимальний зворотний зв'язок з помилки, максимально рефлексувати щодо помилки.
Що таке якісно помилятися? І діти, і вчителі мають зрозуміти, що є якісною помилкою, чим вона відрізняється від неякісної.
По-перше, це вміння визнавати цю помилку, озвучувати її, не боятися.
По-друге, ми маємо навчити рефлексувати, що ми з цієї помилки можемо максимально корисного отримати.
Ще один важливий аспект – це право на помилку вчителя та вміння вчителя працювати зі своїми помилками.
Як Стати Цікавою Людиною
Як Стати Цікавою Людиною: 10 Простих Кроків
Ви стали помічати, що з іншими людьми вам досить складно спілкуватися? ваше життя стало одноманітної, рутинної і дуже нудною? І ви хочете змінити сформоване стійке положення речей? Вважайте, що перший крок у потрібному напрямку вже зроблено. А починати треба саме з себе.
1. Станьте простіше
Ви точно впевнені, що знаєте практично все на світі, і навряд чи відкриєте для себе що-небудь нове? Повірте, ви помиляєтеся! Не варто зарозуміло звеличувати вже наявні у вас знання, здібності і навіть таланти. Не дивіться на життя з егоїстичних позицій.
Навчіться визнавати свої помилки. Почніть допомагати іншим. Знайдіть собі захоплення з такої сфери життя, про існування якої ви раніше навіть не замислювалися: вивчіть культуру якоїсь маловідомої крихітної країни, пірніть з аквалангом, розберіться у доісторичної клинопису, станьте учасником фаєр-шоу!
Ви навіть не уявляєте, скільки всього цікавого, чого ви точно не знаєте! Дивуйтеся самі раніше, перш ніж почнете намагатися справити враження на інших.
2. Не бійтеся пробувати нове
Читайте як можна більше, дивіться, як можна пильніше вдивляючись в дрібні деталі і нюанси, проводите випробування нових ідей. Чим більше людина вбирає в себе інформації – вербальної, образної, візуальної, чуттєвої – тим більше він може видати її.
Проженіть геть відчуття тривожності і занепокоєння, не дозволяйте їм повністю оволодіти вами. Подолайте власний сором. Беріть участь у конкурсі караоке, навіть якщо ведмідь станцював на обох ваших вухах! Пробуйте себе у різних сферах життя. Тільки ви самі можете маленькими кроками йти до незвичайною і цікавою життя.
3. Дійте
Лежати на дивані і нити – це не те, що потрібно цікавої особистості. Дія і рух – основа захоплюючою життя. І пам’ятайте: ви – те, що ви робите. Спілкуйтеся, будуйте, пишіть, допомагайте, танцюйте, творіть – дійте!
4. Аналізуйте
Розлучіться на час з гаджетами, спілкуйтеся з людьми, навіть абсолютно незнайомими. Спробуйте зробити те, чого ви самі від себе не очікували, намагайтеся відокремлювати факти від суб’єктивної думки, вчіться дивитися на конкретну історію з різних точок зору. Помічайте нюанси і дрібниці, красиві речі і потворні. Менше сарказму, більше захоплення. Задавайте питання, шукайте відповіді самостійно, аналізуйте факти.
5. Не скупіться особистими знахідками
Ваші знання в конкретній галузі для інших можуть бути недоступні, і непосильні, а може, навіть взагалі невідомі. Поділіться своїми особистими знахідками з іншими людьми, не скупіться. Саме так звичайна думка перетворюється на чудову ідею, а потім зростає і стає колосальним подією. І не чекайте, поки до вас прийдуть, подзвонять, покличуть чи запросять – дійте самі!
6. Прийміть свою незвичайність
Якщо чесно, то в нашому світі немає абсолютно «нормальних» людей – кожен зі своїми дивацтвами. Але саме ця незвичайність і є якоюсь родзинкою і робить вас дуже цікавою людиною. Не треба підлаштовуватися під інших. Прийміть свою незвичайність, не ховайте її глибоко всередину – не треба прикидатися і маскуватися! Бути собою – це здорово! Пишаєтеся своєю унікальністю!
7. Живіть усвідомлено
Тільки вам під силу зробити своє життя максимально цікавою і захоплюючою, для цього треба лише прислухатися до свого внутрішнього «Я».
Що вам дійсно подобається робити, що зачіпає глибинні струни вашої душі? Щоб ваша задумка отримала реальні форми, такою справою треба займатися абсолютно свідомо і серйозно. Глядачі і спостерігачі не є рушійною силою історії.
8. Зійдіть з протоптаної дороги
Не потрібно підхоплювати чужі заїжджені ідеї, як це роблять примітивні особистості. Набагато корисніше придумати щось особливе – тільки своє. Заняття повсякденними рутинними справами не зробить вас цікавою людиною. Знайдіть і оживіть історії, які ніхто не згадує, слухайте незвичайну музику. Цікаве – поруч і всюди.
9. Наберіться сміливості
Мати і відстоювати свою думку, йти по непроторенной стежці – можуть лише сильні духом і виключно сміливі люди. Якщо ви рішуче не зрушить все з мертвої точки, ви будете сумно спостерігати за вчинками більш рішучих людей. Тільки ви можете втілити в життя свою заповітну мрію.
А рушійною силою в цьому процесі виступить власну впертість. Не здавайтеся – це нудно і нецікаво. Боріться з безглуздими звичаями. Вам під силу встановити власні обмеження для особистих пріоритетів. Оберігайте їх і захищайтеся від любителів нав’язувати свої безглузді вимоги.
10. Уникайте людей, чия думка вас принижує
Коли ви дійсно станете цікавим, то для багатьох це буде виглядати як порушення негласних кордонів, вони будуть намагатися повернути вас в існуючі в їх розумінні рамки.
Не варто звертати уваги на таких «доброзичливців», а ще краще – повністю уникати спілкування з ними. Але якщо вас критикують по справі, подякуйте і прийміть до відома. Використовуйте все, щоб стати ще досконалішим!