Як уникати втоми

 

Арт- терапевтичні "ліки"

 

Арт-терапія - захоплююча та водночас надзвичайно корисна терапевтична діяльність, спрямована на гармонізацію внутрішніх психологічних процесів і навколишнього середовища через творче самовираження.

Простими словами, арт-терапія - це творча діяльність, метою якої є поліпшення стану людини через малюнок, казку, музику, ліплення, тенець і т.д.

 Арт-терапія дає вихід внутрішнім конфліктам і сильним емоціям, усуває страх, допомагає зрозуміти власні почуття і переживання, сприяє підвищенню самооцінки, розслабленню і зняттю напруги і, звичайно ж, допомагає в розвитку творчих здібностей.

 Причому, важливий сам процес, а не кінцевий продукт і його оцінка.

 
Ви чули таку фразу: «колір як ліки»? Це точно про арт-терапію, про її чудові властивості. Отже:

 Заспокоїтися допомагає – зелений

Стабілізує настрій – салатовий
Збалансує емоції – бірюзовий
Додасть впевненості і надійності – темно зеленийПідвищить настрійю, зніме апатію, розвеселить – помаранчевий
Допоможе себе підтримати, вийти з емоційного тупика – жовтий
Креативність простимулює – лимонний
Активує бажання рухатися вперед – червоний
Підвищить працездатність, зміцнить волю – червоно-оранжевий
Додати відчуття тілесного тепла, комфорту і радості – жовто-оранжевий
Надихне і активує життєві процеси – малиновий (амарантовий)
Порадує, знизить рівень стресу, відновить після виснаження – червоно-фіолетовий (фуксія)
Додасть упевненості в собі, порушить бажання – фіолетовий
Дасть можливість зануритися в себе і подумати про сенс життя – ліловий (аметистовий)
Гармонізує, приведе до ладу «Я» – синій
Пофантазувати і зібрати свої мрії в образ допоможе – темно – синій (індиго) колір сновидінь
Надихне, дасть можливість поміркувати над ідеями, проектами, завданнями – блакитний
Полегшує сприйняття реальності, забезпечить легкість буття – рожевий
Організовує і структурує життєві процеси – чорний
Позбавить від негативних думок – білий
Перезавантажити свої статки допоможе – сірий
Очиститися від образ і розчарувань допоможе – коричневий

 

·  ізотерапія, що означає використання малювання;

·   мандалотерапія, інтуїтивний, спонтанний живопис та графіка, медитативний живопис;

·  кольоротерапія – вплив колірної гами на людину;

·  музикотерапія – прослуховування мелодій, різних композицій;

·  пісочна терапія – робота з піском;

·  глинотерапія та тістотерапія -  робота з глиною,  тістом;

·  відеотерапія – перегляд фільмів, де персонажі стикаються з різними проблемами, шукають шляхи їх вирішення;

·  денс-, фото-, ігро-терапія - танцювальні заняття, мистецтво фотографії, створення колажів, проведення ігор;

·  казкотерапія – аналіз існуючих казкових творів, створення нових;

·  лялькотерапія – ігри з лялькою;

·  бібіотерапія – лікування «словом» (в тому числі і казкотерапія);

·  драматерапія – розігрування сюжету.

 

А також напрямки, що застосовуються в якості терапії мистецтвом:

·         плетіння браслетів, декоративних вузлів,

·         розфарбовування,

·         скрапбукінг,

·         декупаж,

·         складання колажів,

·         в’язання, шиття,

·         інші види рукоділля,

·         моделювання,

·         гра на музичних інструментах,

·         пантоміма, акторська діяльність,

·         читання,

·         лист (твір оповідань, віршів, нарисів),

 Чудовим є те, що види арт-терапії можна поєднувати. Наприклад, музику з малюванням, ліпленням, читанням і т.д.

Переваги арт-терапії полягають в можливості надання м'якого впливу на психіку. Людина займається цікавою справою, знаходить хобі і поступово розвивається в ньому.

Умова 1: техніка та прийоми повинні підбиратись по принципу простоти і ефективності.

Умова 2: цікавими та привабливими повинні бути і процес створення зображення, і результат.

Умова 3: зображувальні техніки повинні бути нетрадиційними. Нові зображальні техніки мотивують діяльність, утримують увагу. Окрім цього, має значення отримання незвичайного досвіду дитиною, знижується контроль свідомості, стають слабкими механізми захисту.

 

 Образотворчі техніки арт-терапії. До цього виду відносяться всі техніки, які пов’язані з малюванням по колу. У процесі створення малюнка знаходить вихід власне «Я» індивіда. При аналізі закінчених ілюстрацій психологи приділяють значну увагу колірній гамі. Наприклад, якщо клієнт у пригніченому емоційному стані розфарбовує мандалу, то він несвідомо обере для неї темні сині і зелені відтінки. Якщо аналогічне завдання буде виконувати гіперактивний дитина, то в рисунку будуть переважати червоний, помаранчевий і жовтий відтінки. До цього напрямку відносяться проективні рисункові психологічні тести. Наприклад, якщо у дитини конфлікт з кимось із родичів, то він «забуде» намалювати цього члена сім’ї на своєму аркуші.

Глинотерапія. За визначенням психотерапевтів, глина – це найкращий матеріал для арт-терапії, який відкриває глибини несвідомої сфери психіки. Коли людина ліпить фігурки з глини, він опрацьовує свої проблеми. Ліплення підвищує впевненість у собі, розвиває творчі здібності, вчить людину йти на компроміс у суперечці, допомагає індивіду забути образи і налагодити стосунки з близькими.

Пісочна арт-терапія як метод релаксації. Робота в пісочниці проводиться з використанням невеликих фігурок тварин чи людей. Основна мета пісочної арт-терапії полягає в організації спілкування дітей з використанням іграшкових персонажів. В ході занять у пісочниці діти вчаться співпрацювати, спілкуватися, відкрито говорити про свої емоції, вирішувати конфліктні ситуації. Популярний напрям роботи з піском – створення з нього мандали. Це допомагає визначитися з життєвими цілями та орієнтирами.

Паперопластика, квілінг, орігамі, аплікація. Ці види творчості задіють нервові закінчення, що знаходяться в кінчиках пальців. Такі заняття мають позитивну дію на нервову систему, допомагають нормалізувати емоційний фон.

Казкотерапія. З допомогою цього методу психологи усувають негативні поведінкові реакції у дітей, формують у них ефективну систему цінностей. Дітям подобається ототожнювати себе з позитивними героями казок. Їм хочеться стати добрими чарівниками, благородними лицарями, мудрими царівнами, тому вони легко переймають модель поведінки позитивного героя, описану в літературному творі.

Лялькотерапія. Термін «лялькотерапія» в арт-терапію ввели Шишова і Медведєва при організації занять з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку. Маніпуляції з ляльками розвивають самосвідомість, сприяють збереженню психологічного здоров’я дітей, дозволяють їм швидше засвоїти принципи і норми соціальної взаємодії. Якщо дана методика застосовується в роботі з дорослими, то психолог пропонує їм самостійно виготовити ляльку з тканини, ниток, паперу або будь-якого іншого підручного матеріалу. В цьому випадку людина, виготовляючи ляльку, передає в підробці свої особистісні особливості, які потім аналізуються психологом.

Музикотерапія. Методика використовується з метою оптимізації емоційного фону. Психотерапевт рекомендує клієнту до прослуховування певні музичні композиції, а потім відбувається обговорення. Терапевт ставить клієнтові питання: «Які емоції викликала музика?», «Які образи виникали під час звучання музичного твору?», «Які зміни були відзначені у тілі: з’явилося відчуття тепла, розслабленості? Або навпаки м’язи перебували в напруженому стані?» Відповіді клієнта дозволяють спеціалісту зрозуміти причини проблем і визначити способи їх усунення. Варіантом музикотерапії є самостійна гра людини на тому чи іншому музичному інструменті. Фахівці в області арт-терапії використовують цікаве завдання: залучають клієнтів до малювання, музики. Це проста вправа допомагає дорослим і дітям виразити почуття і переживання на папері, а потім проаналізувати їх з допомогою психолога.

Танцювальна психокорекція. Це вид імпресивної арт-терапії. Танець дозволяє людині краще усвідомити межі власного тіла, а також навчитися відчувати соціальні кордони у спілкуванні. Танцювальні вправи в арт-терапії дозволяють людині підвищити самооцінку, навчитися ефективним жестам, поліпшити розуміння невербалики в процесі спілкування, позбавитися від внутрішньоособистісних комплексів.

Фототерапія. Ця методика допомагає вирішувати психологічні проблеми клієнтів. Для роботи можна використовувати готові фотокартки або ж запропонувати клієнту зробити знімки самостійно. На заняттях з психотерапевтом люди складають оповідання з фото, роблять колажі. Ці форми роботи сприяють особистісному зростанню індивіда.

Бібліотерапія та кінотерапія. Ці техніки арт-терапії використовуються при роботі з дорослими. У цих напрямках психолог пропонує клієнтові ознайомитися з повчальною книгою або фільмом, а потім організовує обговорення твору або кінокартини.

Метафоричні карти. Ця техніка заснована на асоціаціях. Вона допомагає індивіду зробити правильний вибір, знайти нестандартне рішення, всебічно проаналізувавши скрутну ситуацію.

Психодрама. Поняття психодрами в арт-терапії пов’язане з виконанням тієї чи іншої соціальної ролі. Технологія являє собою програвання проблемних ситуацій. Методика ефективна при корекції проблем соціалізації, усунення закомплексованості, а також при роботі з психічними відхиленнями. Однак деякі практикуючі психологи вважають, що психодрама не відноситься до різновидів арт-терапії.

  

Арт-терапія дає позитивні результати в лікуванні як психологічних, так і фізичних недуг. Творчість допомагає організму впоратися з важкими хворобами і швидше відновитися після отриманих травм. Це пояснюється тим фактом, що фізичний стан організму багато в чому визначається психологічним здоров’ям, позитивним настроєм. Про це йдеться і в психосоматиці.

 

·         прискорює лікування різних фізичних і психічних захворювань,

·         підвищує інтеграцію особистості в суспільне життя,

·         заспокоює нервову систему,

·         гармонізує внутрішній світ,

·         вчить контролювати свої емоції,

·         допомагає усвідомити психологічні проблеми,

·         знімає напруження, дратівливість, агресію,

·         підвищує настрій, заряджає енергією,

·         допомагає справитися з сонливістю, млявістю, зневірою,

·         покращує роботу головного мозку,

·         розвиває творче мислення, фантазію.

Для вас, дошкільнятка!

Що передбачає готовність до школи? 

Підготовка дитини до школи складається з трьох компонентів:

• соціальна — вміння адаптуватися в соціумі;

• інтелектуальна — базові навички читання, письма, підрахунку;

• емоційна — готовність дитини бути самостійним і відповідальним.

У більшості випадків тестується тільки інтелектуальна складова. Комунікативний навичок, а також емоційна готовність залишаються «за бортом». Однак психологи не втомлюються повторювати, що саме соціальна «зрілість» дошкільника обіцяє йому успіх в навчанні. Щоб діти успішно «гризли граніт науки», їм повинно бути в школі емоційно комфортно.

Головна мета початкової школи - навчити дітей рахувати, писати і читати. Виникає логічне запитання: навіщо тоді всьому цьому вчити дитину до 1 класу? Як кажуть педагоги, базові навички складають необхідну основу для їх успішного оволодіння. Не секрет, що різним дітям для запам'ятовування одного і того ж матеріалу потрібен різний час. Шкільна програма орієнтована на середній рівень. Щоб всі дітки вкладалися в заданий темп, необхідна дошкільна підготовка.

Наступна складова - вміння дитини спілкуватися, висловлювати свої думки, контактувати з соціумом. Психологи таку підготовку ставлять на перше місце. Малюк, який вміє писати і читати, але погано адаптується в колективі, завжди буде «білою вороною». Ось чому важливо, щоб до школи діти відвідували садки, центри розвитку або гуртки. Тільки перебуваючи в колективі, дитина вчиться вибудовувати відносини і отримує необхідні комунікативні навички.

Як підготувати дитину до школи: поради психолога

• Розповідайте, які пріоритети він отримає, коли буде школярем: спілкуватиметься з дітьми, стане самостійним, буде «дорослим» та інше.

• Спілкуйтеся з малюком на тему шкільних років, згадуйте своїх вчителів, читайте шкільні розповіді. Дитина повинна розуміти, що навчання - це обов'язковий етап в її житті.

• Цікавтеся думкою сина або дочки, дозволяйте відстоювати свою точку зору.

• Грайте в «Школу», програвайте різні моменти: виступ перед дошкою, розповідь вірша, дозвольте дитині бути в ролі вчителя.

• Привчайте з ранніх років всі розпочаті справи доводити до кінця.

• Привчайте до самостійності в діях і рішеннях.

• Моделюйте конфліктні ситуації і разом знаходьте їх рішення. 

АРТ-ТЕРАПЕВТИЧНІ ПОРАДИ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДИТИНИ ДО ШКОЛИ ВІД ВІКТОРІЇ НАЗАРЕВИЧ

Чудові, практичні, дієві поради від арт-терапевта Вікторії Назаревич.

 

1. Звикаємо до простору. Сходіть з дитиною в школу погуляйте і помалюйте… класи і коридори. Перегляньте такий альбом кілька разів.

2. Формуємо ефективну активність. Перемальовувати через копірку або напівпрозорий папір будь-які зображення і робіть їх дуже схожими на оригінал.

3. Моделюємо соціальні контакти. Створіть ляльковий клас і вчителя. І програвайте з дитиною різні ситуації від найпростіших … – «Хочу в туалет», і до конфліктних ситуацій.

4. Помалюйте зображення осіб з різними емоціями … і пробуйте з дитиною малювати щось, що допоможе підняти або поліпшити настрій. Зробіть такий альбом для гарного настрою.

5. Привчайте дитини до шкільного ритму. Помалюйте автопортрети на тему «Я- учень» в різних ситуаціях: встаю в школу, снідаю перед школою, йду в школу … і так далі до вечора.

6. Учіть приймати різниці – формуйте толерантність. Підберіть картинки або фотографії різних шкільних ситуацій від радісних до конфузних і обговоріть з дитиною, нехай цей набір буде мовчазним помічником для дитини в подальшому процесі звикання до інших.

7. Укріпляйте руку і розвивайте дрібну моторику. Малюйте восковими олівцями, розминайте скульптурний пластилін і малюйте ним, ліпіть з глини.

Мислимо логічно, розвиваємо увагу, 

пам'ять, мислення

     Дані завдання можна роздрукувати і виконувати, можна намалювати самостійно або виконувати усно, обговорюючи це із мамою або татом.

Логічні ігри для розвитку мислення 

у дітей 3-5 р.

Розвиток мислення та пам'яті 

за допомогою мнемотехніки

Кольори для дітей. 

Розвиваюче відео про кольори

Розвиваюче відео про геометричні фігури

Вчимося рахувати до 10

АБЕТКА - Вчимо букви! 

Відео для дітей про те, як говорять тварини

Мультик, який навчить дітей 

назвам пальців на руках

Ось три найбільш поширені помилки, які роблять батьки в розмові з дітьми дошкільного віку:

Перетворюють бесіду на допит із пристрастю. Ніхто не любить, коли його намагаються допитувати. Імовірно, найгіршими є запитання, які починаються зі слів «Чому ти...?».

Ставляться до дітей, як до своїх зменшених копій. Батьки, як правило, вважають своїх дітей маленькими дорослими людьми з добре розвиненими навичками спілкування. Якщо ваш малюк сердитий на вас, тому що ви занадто багато й довго працюєте, він не скаже: «Мамо, ти була відсутня дуже довго, і тепер у нас не залишилося часу на те, щоби пограти удвох. Знаєш, мені всього чотири роки, тому я не зовсім розумію, що таке відстрочене задоволення». Замість цього малюк буде просто хникати.

Грають у супергероїв. Коли наші діти схвильовані й засмучуються, ми схильні вирішувати їх проблеми замість них. Малюки ж сприймають нашу поведінку як підтвердження того, що вони не у змозі вирішувати свої проблеми самостійно.

Правильна модель спілкування батьків

Так що ж робити батькам? Будьте тут і зараз, поруч з вашою дитиною. Найпростіший спосіб залучити дитину до розмови – це робити разом з нею те, що вона любить: плавати, грати в настільну гру, рибалити або просто гуляти у дворі. І, звісно, бути при цьому максимально терплячими.

Спочатку батькам треба перечекати деяке усне нерозуміння, особливо якщо ви й ваша дитина до цього моменту не часто спілкувались один з одним. Терпляче поставтесь до її мовчання. Навіть якщо ви вже добрих півгодини прорибалили в тиші, знайте, що ви вже досягли значно більшого, ніж якби дошкуляли дитині словами. Так, без усяких слів, ви промовисто даєте їй зрозуміти: «Я поруч з тобою зараз і буду поруч, коли мовчання закінчиться».

Уникайте ставити запитання з очевидною відповіддю. Замість того щоби спитати: «Це образило тебе?» спробуйте сказати: «Так, мене б це образило». Це дасть дитині можливість відповісти, не вдаючись до захисної пози. Крім того, вам принесуть більше користі «гм» і «так», тому що вони відображають розуміння проблем дитини краще, ніж ваші запитання.

Опустіться до рівня зросту дитини. Коли ви розмовляєте або граєтеся з нею, набагато корисніше встати на коліна або сісти навпочіпки й опинитись на рівні зросту дитини, обличчям до обличчя. Якщо дитина засмучена від невдалих спроб пояснити вам що-небудь, допоможіть їй, називаючи й визнаючи її почуття: «Це так сумно! Це була твоя улюблена іграшка».

Читайте книги разом та обговорюйте їх зміст. Це допоможе збільшити словниковий запас вашої дитини, дасть вам обом матеріал, на який можна посилатись пізніше. Наприклад, ви можете сказати: «Пам'ятаєш, як паровозик засмутився, коли всі діти пішли гратися з дівчинкою? Може, тебе теж засмутило, що твій друг Сашко грався з іншими дітьми, а не з тобою?».