Як провести канікули з користю

 

18 жовтня європейський день протидії торгівлі людьми

 

 18 жовтня - день, який оголошений Європейським днем боротьби з торгівлею людьми.
       

Саме цей День був започаткований 18 жовтня 2007 року Європейським парламентом як день консолідації діяльності з підвищення рівня  обізнаності щодо феномену торгівлі людьми, особливо жінками та дітьми, небайдужості громадськості до цього явища та візуалізації проблеми на глобальному рівні

Психічне здоров'я, чому це так важливо

 

Щорічно 10 жовтня відзначають Всесвітній день психічного здоров’я. 

Ця дата входить до переліку міжнародних днів, що запроваджені в ООН.

Психічне здоров’я – це рівновага та сталість психіки людини, адекватне сприйняття реального світу, нормальна діяльність вищих психічних функцій. Психічне здоров’я стосується розуму, інтелекту та емоцій. Його основою вважають стан загального душевного комфорту, який адекватно регулює поведінку людини в процесі життєдіяльності. Важливо аби кожна людина, обираючи той чи інший спосіб життя, брала до уваги не тільки збереження фізичного здоров’я, але й дбала про свій задовільний психічний стан.

Чому це так? І що нам каже наука? Сучасні епідеміологічні дані окреслюють три головні проблеми, які допомагають нам краще усвідомити важливість даної сфери.

ПРОБЛЕМА № 1

Розлади у сфері психічного здоров’я дітей і молоді – поширені: вони є у 5 % дітей і 10 % молоді. Втім попри те, що ці розлади є такими поширеними, – багато із них не виявляються вчасно. Ми свідомі, що чимало цих розладів довгий час є наче підводна частина айсберга – поза увагою дорослих, поза увагою суспільства...

Попри те, що психічні розлади є поширеними і з ними стикаються біля 5 % дітей та 10 % молоді - велика частина з них не виявляються вчасно.

ПРОБЛЕМА № 2

Приблизно 80 % дітей і молоді, маючи розлад у сфері психічного здоров’я, не отримують належної і вчасної допомоги. Саме на цю цифру вказують дослідження, проведені в окремих західних країнах: лише 20 % дітей та молоді з психічними розладами отримують відповідну допомогу, а звернення по цю допомогу теж дуже часто запізніле – інколи до кількох років! На жаль, ми в Україні не маємо таких досліджень, але можемо припустити, що в нас ці показники не будуть кращими.

Приблизно 80 % дітей і молоді, маючи розлад у сфері психічного здоров’я, не отримують належної і вчасної допомоги.

  

І усвідомлення цієї цифри – приблизно 80 % дітей і молоді, маючи розлад у сфері психічного здоров’я, не отримують належної і вчасної допомоги – справді вражає і разюче контрастує із соматичними захворюваннями. Важко уявити, щоби більшість дітей із пневмонією чи цукровим діабетом не отримали в сучасному світі належного лікування. І знову ж таки – проблема відсутності вчасної і належної допомоги призводить до наступної – проблеми наслідків…

ПРОБЛЕМА № 3

За відсутності чи невчасності допомоги потенціал негативного впливу психічних розладів на життя, розвиток дитини та підлітка є значним!

Це негативно позначається на основних сферах життя та призводить до інвалідизації, зокрема соціальної і шкільної дезадаптації, порушення особистісного розвитку, доєднання вторинних розладів і проблем, зокрема зловживання психоактивними речовинами, делінквентна поведінка; хронічний перебіг (згідно з даними досліджень, 75 % психічних розладів дорослого віку (за винятком деменції) починаються до 25 років, 50 % – до 15 років), порушення тілесного здоров’я, зрештою загроза життю. 

Проблеми психічного здоров’я – це не лише питання майбутнього однієї дитини та її найближчих рідних. Це наше спільне майбутнє.

Цей «айсберг» не просто пливе собі й помалу тане в теплих екваторіальних водах – значна частина розладів, навпаки, з часом без належної допомоги лише прогресують – тож рано чи пізно цей «айсберг» зіткнеться з «Титаніком» – і проблеми однієї особи можуть мати ширші соціальні наслідки.

Адже скільки важливих соціальних проблем пов’язані з розладами психічного здоров’я дорослих – кримінал, безробіття, зловживання психоактивними речовинами, насильство в родині та інше. 

Сьогоднішні діти завтра стануть батьками – і вже від їхнього психічного здоров’я та дитячого досвіду залежатиме психічне здоров’я майбутніх поколінь… 

Здатність ставитися з повагою одне до одного в наших відмінностях і різноманітті, будувати гармонійні стосунки, бути доброзичливими, шукати порозуміння і загального добра, вирішувати конфлікти не агресивно, а враховуючи інтереси кожної зі сторін – а від цього загалом залежить і мир на землі – також великою мірою визначаються нашим психічним та особистісним здоров’ям, а його основи, знову ж таки, закладаються у дитинстві… 

Майбутнє наших суспільств залежатиме від того, наскільки ми турбуємося сьогодні про психічне здоров’я і гармонійний психологічний розвиток дітей та молоді, добробут їхніх родин.

Булінгу "НІ!"

 

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ТИ СТАВ ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ

Перше і найголовніше правило – не тримати це у секреті. Розкажи друзям, знайомим чи рідним про те, що тебе ображають у школі, цього не слід соромитись.

Інколи допомогти з вирішенням складної ситуації у школі може абсолютно не пов’язана з цим людина: тренер у секції, куди ти ходиш після школи, або вчитель, до якого ти ходиш на додаткові заняття.

Також не слід звинувачувати себе у тому, що тебе цькують. Ми говорили раніше, що кривдникам легко знайти жертву булінгу, адже для цього слід просто якось відрізнятись від оточуючих.

Якщо цькування у школі перетворились зі словесних на фізичні – йди до директора школи або завуча та докладно розкажи їм про це. Також повідом про ситуацію батьків.

Якщо у школі є психолог, то можна сміливо звернутись до нього, щоб відновити відчуття впевненості у своїх силах та зрозуміти, як діяти далі.

 

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИ СТАЛИ СВІДКОМ ЦЬКУВАННЯ

Якщо цькують твого друга чи подругу, то одразу звернись до дорослих: вчителя, старших товаришів, родичів, батьків тощо.

Якщо твій друг чи подруга поділилися з тобою, що вони потрапили у ситуацію булінгу, обов’язково говори з ними про це — вони потребують твоєї підтримки.

У жодному разі не слід приєднуватись до групи, що цькує, та висміювати проблеми свого друга чи подруги.

Якщо ви дорослий, який потерпав від булінгу колись, то не проходьте повз. Спробуйте захистити дитину, яку ображають. При цьому не слід ображати дітей, які цькують, адже деякі роблять це, тому що самі постраждали від насильства (вдома, у спортивній секції, в іншій школі тощо). У таких випадках вони можуть виміщати свій біль через знущання і приниження слабших за себе.

Деякі діти булять, щоб ловити на собі захоплені погляди оточуючих, а відчуття переваги над іншими приносить їм задоволення. До того ж, нападаючи на когось вони захищаються від цькування. Іноді такі діти дуже імпульсивні і не можуть контролювати свій гнів. У таких випадках справа нерідко доходить і до фізичного насильства.

Спробуйте повідомити про булінг людей зі школи, де це відбувається, або батьків дитини.

 

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ІНШИХ ЦЬКУЄШ ТИ

Зрозумій, булінг – це твої дії, а не твоя особистість. Ти можеш ними керувати та змінювати на краще. Пам’ятай, що булінг завдає фізичного та емоційного болю іншому, а тому подумай, чи дійсно ти цього прагнеш? Деякі речі можуть здаватися смішними та невинними, проте вони можуть завдати шкоди іншій людині.

ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ, ЯКА ЦЬКУЄ ІНШИХ

Ми вже казали, що в ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони, а тому, коли ви дізнались про цькування у школі, не слід забувати про тих, хто ображає. Психологи зауважують, що дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу.

Відверто поговоріть з нею про те, що відбувається, з'ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що "всі так роблять", або "він заслуговує на це". Уважно вислухайте і зосередтеся на пошуці фактів, а не на своїх припущеннях.

Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як "хлопчики завжди будуть хлопчиками" або "глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки — просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства".

Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.

Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників.

Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство. Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв'язок з учителями, щоб упевнитись — дитина намагається змінити ситуацію.

Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення. Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило відсторонюється від почуттів іншої людини.

Пам'ятайте, що агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки. 

ЯК  БАТЬКАМ  ЗУПИНИТИ  БУЛІНГ