Ідею організації Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом запропонували у 1987 році Джеймс В. Бунн і Томас Неттер, співробітники з питань громадської інформації, що працювали в Глобальній програмі по боротьбі зі СНІДом при Всесвітній організації охорони здоров’я (ВООЗ). Вони звернули увагу на темпи поширення епідемії СНІД, оцінили загрозу і можливі катастрофічні наслідки.
День боротьби зі СНІДом проголошено Всесвітньою організацією охорони здоров'я та вперше відзначено 1 грудня 1988 року. З того часу Всесвітній день боротьби зі СНІДом відзначається щорічно.
Головна мета Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом — звернути увагу суспільства на цю проблему.
Всесвітній день боротьби зі СНІДом – це важлива нагода для підняття поінформованості молоді, широких верств населення про проблеми ВІЛ/СНІДу, проблеми людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом, звільнення від наркотичної та алкогольної залежності.
Мотиваційне відео «1 грудня - Міжнародний день боротьби зі СНІДом»
Коротко
про головне. Скажи СНІДу ні
Збережи своє життя. Перевірся!
За
історію хвороби ВІЛ уразив понад 55 млн осіб. 22 млн дорослих та 4,5 млн дітей
померло. Захворювання може роками не проявлятись.
Початкові
класи
Діти
у школі та ВІЛ
Що таке ВІЛ?
Як уникнути зараження та що робити, якщо інфікувалися? Центр
комунікації та інформації у рамках інформаційно-комунікаційної кампанії
"Здоров’я киян" роз'яснює значення профілактичних заходів для
запобігання розповсюдження ВІЛ/СНІДу.
Як піклуватися про себе в складні часи: прості
поради для збереження психічного здоров'я.
Через
події, які відбуваються зараз навколо нас, ми почуваємося пригнічено чи
схвильовано. Навіть ті, хто зараз перебувають у відносній безпеці, живуть у
стані тривоги та стресу, і це нормальна реакція організму. Проте це також
означає, що потрібно стежити за своїм психічним здоров’ям, навчитися надавати собі підтримку.
Самопідтримка
— це вміння:
·створювати для себе відчуття безпеки;
·піклуватися про свої базові потреби;
·обирати більше «хочу», ніж «треба»;
·виділяти час на хобі;
·дякувати собі за те, що ви є.
Ситуація,
у якій ми всі сьогодні опинилися, не є типовою. Психологи одностайні в тому, що
в ненормальній ситуації кожна реакція є нормальною. Через індивідуальні
особливості психіки кожна людина реагує на стрес, пов’язаний із війною,
по-своєму. Тому важливо розуміти себе, відстежувати свої стани та вміти їх
контролювати.
Діти
надзвичайно вразливі. Як заспокоїти малечу під час воєнних дій? Що зробити, як
дихати, про що говорити та що згадати – про це можна дізнатися переглянувши
матеріал.
Арт-терапія - захоплююча та водночас надзвичайно
корисна терапевтична діяльність, спрямована на гармонізацію внутрішніх
психологічних процесів і навколишнього середовища через творче самовираження.
Простими словами, арт-терапія - це творча
діяльність, метою якої є поліпшення стану людини через малюнок, казку, музику,
ліплення, тенець і т.д.
Арт-терапія
дає вихід внутрішнім конфліктам і сильним емоціям, усуває страх, допомагає
зрозуміти власні почуття і переживання, сприяє підвищенню самооцінки,
розслабленню і зняттю напруги і, звичайно ж, допомагає в розвитку творчих
здібностей.
Причому, важливий сам процес, а не кінцевий
продукт і його оцінка.
Ви чули таку фразу: «колір як ліки»? Це точно про
арт-терапію, про її чудові властивості. Отже:
Заспокоїтися
допомагає – зелений
Стабілізує настрій – салатовий
Збалансує емоції – бірюзовий
Додасть впевненості і надійності – темно
зеленийПідвищить настрійю, зніме апатію,
розвеселить – помаранчевий
Допоможе себе підтримати, вийти з емоційного тупика – жовтий
Креативність простимулює – лимонний
Активує бажання рухатися вперед – червоний
Підвищить працездатність, зміцнить волю – червоно-оранжевий
Додати відчуття тілесного тепла, комфорту і радості – жовто-оранжевий
Надихне і активує життєві процеси – малиновий
(амарантовий)
Порадує, знизить рівень стресу, відновить після виснаження – червоно-фіолетовий
(фуксія)
Додасть упевненості в собі, порушить бажання – фіолетовий
Дасть можливість зануритися в себе і подумати про сенс життя – ліловий
(аметистовий)
Гармонізує, приведе до ладу «Я» – синій
Пофантазувати і зібрати свої мрії в образ допоможе – темно –
синій (індиго) колір сновидінь
Надихне, дасть можливість поміркувати над ідеями, проектами, завданнями – блакитний
Полегшує сприйняття реальності, забезпечить легкість буття – рожевий
Організовує і структурує життєві процеси – чорний
Позбавить від негативних думок – білий
Перезавантажити свої статки допоможе – сірий
Очиститися від образ і розчарувань допоможе – коричневий
·ізотерапія, що означає використання малювання;
·мандалотерапія,
інтуїтивний, спонтанний живопис та графіка, медитативний живопис;
·кольоротерапія – вплив колірної гами на людину;
·музикотерапія – прослуховування мелодій, різних композицій;
·пісочна терапія – робота з піском;
·глинотерапія та тістотерапія -робота з глиною, тістом;
·відеотерапія – перегляд фільмів, де персонажі стикаються з різними
проблемами, шукають шляхи їх вирішення;
·денс-, фото-, ігро-терапія - танцювальні заняття, мистецтво фотографії,
створення колажів, проведення ігор;
·казкотерапія – аналіз існуючих казкових творів, створення нових;
·лялькотерапія – ігри з лялькою;
·бібіотерапія – лікування «словом» (в тому
числі і казкотерапія);
·драматерапія – розігрування сюжету.
А також напрямки, що застосовуються в якості терапії мистецтвом:
·плетіння браслетів, декоративних вузлів,
·розфарбовування,
·скрапбукінг,
·декупаж,
·складання колажів,
·в’язання, шиття,
·інші види рукоділля,
·моделювання,
·гра на музичних інструментах,
·пантоміма, акторська діяльність,
·читання,
·лист (твір оповідань, віршів, нарисів),
Чудовим є те, що види арт-терапії можна поєднувати. Наприклад, музику з
малюванням, ліпленням, читанням і т.д.
Переваги арт-терапії полягають в можливості надання м'якого впливу на
психіку. Людина займається цікавою справою, знаходить хобі і поступово
розвивається в ньому.
Умова 1: техніка та прийоми повинні підбиратись по принципу простоти і
ефективності.
Умова 2: цікавими та привабливими повинні бути і процес створення
зображення, і результат.
Умова 3: зображувальні техніки повинні бути нетрадиційними. Нові
зображальні техніки мотивують діяльність, утримують увагу. Окрім цього, має
значення отримання незвичайного досвіду дитиною, знижується контроль
свідомості, стають слабкими механізми захисту.
Образотворчі техніки арт-терапії. До
цього виду відносяться всі техніки, які пов’язані з малюванням по колу. У
процесі створення малюнка знаходить вихід власне «Я» індивіда. При аналізі
закінчених ілюстрацій психологи приділяють значну увагу колірній гамі.
Наприклад, якщо клієнт у пригніченому емоційному стані розфарбовує мандалу, то
він несвідомо обере для неї темні сині і зелені відтінки. Якщо аналогічне
завдання буде виконувати гіперактивний дитина, то в рисунку будуть переважати
червоний, помаранчевий і жовтий відтінки. До цього напрямку відносяться
проективні рисункові психологічні тести. Наприклад, якщо у дитини конфлікт з
кимось із родичів, то він «забуде» намалювати цього члена сім’ї на своєму
аркуші.
Глинотерапія. За визначенням
психотерапевтів, глина – це найкращий матеріал для арт-терапії, який відкриває
глибини несвідомої сфери психіки. Коли людина ліпить фігурки з глини, він
опрацьовує свої проблеми. Ліплення підвищує впевненість у собі, розвиває творчі
здібності, вчить людину йти на компроміс у суперечці, допомагає індивіду забути
образи і налагодити стосунки з близькими.
Пісочна арт-терапія як метод релаксації.
Робота в пісочниці проводиться з використанням невеликих фігурок тварин чи
людей. Основна мета пісочної арт-терапії полягає в організації спілкування
дітей з використанням іграшкових персонажів. В ході занять у пісочниці діти
вчаться співпрацювати, спілкуватися, відкрито говорити про свої емоції,
вирішувати конфліктні ситуації. Популярний напрям роботи з піском – створення з
нього мандали. Це допомагає визначитися з життєвими цілями та орієнтирами.
Паперопластика, квілінг, орігамі,
аплікація.Ці види творчості задіють нервові закінчення, що знаходяться в
кінчиках пальців. Такі заняття мають позитивну дію на нервову систему,
допомагають нормалізувати емоційний фон.
Казкотерапія. З допомогою цього методу
психологи усувають негативні поведінкові реакції у дітей, формують у них
ефективну систему цінностей. Дітям подобається ототожнювати себе з позитивними
героями казок. Їм хочеться стати добрими чарівниками, благородними лицарями,
мудрими царівнами, тому вони легко переймають модель поведінки позитивного
героя, описану в літературному творі.
Лялькотерапія. Термін «лялькотерапія» в
арт-терапію ввели Шишова і Медведєва при організації занять з дітьми
дошкільного та молодшого шкільного віку. Маніпуляції з ляльками розвивають самосвідомість,
сприяють збереженню психологічного здоров’я дітей, дозволяють їм швидше
засвоїти принципи і норми соціальної взаємодії. Якщо дана методика
застосовується в роботі з дорослими, то психолог пропонує їм самостійно
виготовити ляльку з тканини, ниток, паперу або будь-якого іншого підручного
матеріалу. В цьому випадку людина, виготовляючи ляльку, передає в підробці свої
особистісні особливості, які потім аналізуються психологом.
Музикотерапія. Методика використовується
з метою оптимізації емоційного фону. Психотерапевт рекомендує клієнту до
прослуховування певні музичні композиції, а потім відбувається обговорення.
Терапевт ставить клієнтові питання: «Які емоції викликала музика?», «Які образи
виникали під час звучання музичного твору?», «Які зміни були відзначені у тілі:
з’явилося відчуття тепла, розслабленості? Або навпаки м’язи перебували в
напруженому стані?» Відповіді клієнта дозволяють спеціалісту зрозуміти причини
проблем і визначити способи їх усунення. Варіантом музикотерапії є самостійна гра
людини на тому чи іншому музичному інструменті. Фахівці в області арт-терапії
використовують цікаве завдання: залучають клієнтів до малювання, музики. Це
проста вправа допомагає дорослим і дітям виразити почуття і переживання на
папері, а потім проаналізувати їх з допомогою психолога.
Танцювальна психокорекція.Це вид
імпресивної арт-терапії. Танець дозволяє людині краще усвідомити межі власного
тіла, а також навчитися відчувати соціальні кордони у спілкуванні. Танцювальні
вправи в арт-терапії дозволяють людині підвищити самооцінку, навчитися
ефективним жестам, поліпшити розуміння невербалики в процесі спілкування,
позбавитися від внутрішньоособистісних комплексів.
Фототерапія.Ця методика допомагає
вирішувати психологічні проблеми клієнтів. Для роботи можна використовувати
готові фотокартки або ж запропонувати клієнту зробити знімки самостійно. На
заняттях з психотерапевтом люди складають оповідання з фото, роблять колажі. Ці
форми роботи сприяють особистісному зростанню індивіда.
Бібліотерапія та кінотерапія.Ці техніки
арт-терапії використовуються при роботі з дорослими. У цих напрямках психолог
пропонує клієнтові ознайомитися з повчальною книгою або фільмом, а потім
організовує обговорення твору або кінокартини.
Метафоричні карти. Ця техніка заснована
на асоціаціях. Вона допомагає індивіду зробити правильний вибір, знайти
нестандартне рішення, всебічно проаналізувавши скрутну ситуацію.
Психодрама. Поняття психодрами в
арт-терапії пов’язане з виконанням тієї чи іншої соціальної ролі. Технологія
являє собою програвання проблемних ситуацій. Методика ефективна при корекції
проблем соціалізації, усунення закомплексованості, а також при роботі з
психічними відхиленнями. Однак деякі практикуючі психологи вважають, що
психодрама не відноситься до різновидів арт-терапії.
Арт-терапія дає позитивні результати в
лікуванні як психологічних, так і фізичних недуг. Творчість допомагає організму
впоратися з важкими хворобами і швидше відновитися після отриманих травм. Це
пояснюється тим фактом, що фізичний стан організму багато в чому визначається
психологічним здоров’ям, позитивним настроєм. Про це йдеться і в психосоматиці.
·прискорює лікування різних фізичних і
психічних захворювань,
·підвищує інтеграцію особистості в
суспільне життя,
·заспокоює нервову систему,
·гармонізує внутрішній світ,
·вчить контролювати свої емоції,
·допомагає усвідомити психологічні
проблеми,
·знімає напруження, дратівливість,
агресію,
·підвищує настрій, заряджає енергією,
·допомагає справитися з сонливістю,
млявістю, зневірою,
Одним з найяскравіших спогадів дитинства є те,
що нам колись читали казки. І у кожного з нас були свої улюблені, які ми могли слухати
нескінченну кількість разів.
Виявляється, це не лише спосіб зануритися у
щось чарівне та безтурботне, а й цілком природний підхід до вирішення
психологічних проблем дитини. Особливо актуальним це є в теперішній складний час.
Психологічну допомогу своїм дітям батьки можуть
надавати і самостійно. Чудовим інструментом, який може допомогти в цьому, є
терапевтичні казки. Вони являють собою дитячі твори, що допомагають вашому чаду
прояснити різні життєві ситуації, виплеснути накопичені емоції, познайомитися з
різноманітними стратегіями поведінки. Під час гри, перевтілюючись у казкового
героя, малюк може спокійно розповісти про свої почуття, думки, діти засвоюють
необхідні моделі поведінки, вчяться реагувати на життєві ситуації, підвищують
рівень знань про себе й оточуючих, тому що казки зрозуміліші їм порівняно з
поясненнями педагогів та батьків.
Крім того, казки дозволяють дитині побувати на
місці героя за певних конфліктних ситуацій у “безпечних умовах” і спробувати
нові способи розв'язання конфліктів. Також у таких казках малеча може
компенсувати те, чого їй найбільше бракує в житті.
Отже, методи казкотерапії дозволяють: дитині і
дорослому зустрітися з самим собою, побачити самого себе в образах казки,
змінитися разом з ними. Розвиватися людині природним для нього чином,
реалізовувати свої можливості через пізнання себе. Вибудовувати неконфліктні і
творчі стосунки з іншими людьми і з самим собою. Долати стресові ситуації, йти
від глибокого занурення в них, перебудовувати сприйняття конкретних предметів
або ситуацій. Вибудувати правильну шкалу і систему цінностей особистості.
Казкотерапія дитячих проблем все більше набирає популярність, оскільки дозволяє
вирішувати і коригувати навіть складні психологічні питання природним і м’яким
способом і отримувати необхідний результат без додаткового травмування психіки
дитини.
Використовуючи метод казкотерапії, ми можемо в
м’якій формі дізнатися, що зараз турбує дитину про переживання, які вона сама
не усвідомлюює, або соромляться обговорювати їх з дорослими і допомогти йому
знайти вихід з ситуації, що склалася. Оскільки дітям близька казка, дитина
ідентифікує себе з казковим героєм і від імені цього героя говорить про власні
проблеми казковим мовою. Начебто не про себе, але, разом з тим, про себе і про
те, що зараз його хвилює найбільше.
Казкотерапія корисна всім. Є спеціальні
лікувальні казки не тільки для маленьких дітей, а й для підлітків і дорослих.
Казкотерапія допоможе вам у вирішенні таких
проблем як:
•позбутися від
дитячого страху та тривоги через найрізноманітніші приводи;
•направити енергію
гіперактивних дітей в потрібний напрямок;
•знизити агресію;
•усунути проблеми
фізичного розвитку (погано їсть, неприємності з сечовим міхуром, безсоння і
ін.);
•повернути душевну
рівновагу, порушену проблемами в сім'ї (розлучення, новий член родини і т.д.);
•втішити і підтримати
при втраті близької людини або домашнього вихованця.
В результаті казкотерапії, дитина відчуває
підтримку дорослих, яка йому так необхідна. Читання казок дадуть дитині:
·розуміння і
підтримку з боку дорослих;
·дорослих цікавлять
його проблеми, що батьки на його стороні;
·усвідомлення своїх
сил і ресурсів у вирішенні проблем;
·впевненість в тому,
що вихід з будь-якої ситуації є завжди, треба тільки його пошукати.
Робота з казкою будується наступним чином:
Дітям до 12 років
•читання або
розповідь самої казки (тут можна видозмінювати текст, додавати і вилучати фрази
чи слова);
•малюнок найбільш
значимого для дитини уривка можна використовувати ліплення (не обов’язково
одразу після обговорення);
•драматизація, тобто
програвання казки чи її частин в ролях. Дайте дитині можливість розподілити
ролі, за необхідності задійте членів родини чи іграшки. При цьому можна не
слідувати суворо лише сюжету казки. Пам’ятайте, що дитина змінює все так, як їй
потрібно;
•обговорення кожного
етапу роботи.
Щодо старших дітей, то тут спосіб використання
дещо інший. Підлітки починають уже скептично ставитися до подібних історій,
тому батькам варто піти на маленьку хитрість – вивчити казку напам’ять і досить
природно й непомітно вставляти її в буденні сімейні розмови.
ПЕРЕЛІК ТЕРАПЕВТИЧНИХ КАЗОК:прочитати їх можна перейшовши за посиланням
Країна Замазурія - Казки українською для дітей - Терапевтичні казки на ніч
5 кращих терапевтичних казок українською мовою - Аудіоказки на ніч
Аудіоказки для дітей про СІМ'Ю, ВЗАЄМОДОПОМОГУ ТА ДРУЖБУ Збірка казок на ніч
Аудіоказка / Казка про Їжачка, який хотів, щоб на нього звертали увагу /терапевтична/
Терапевтична казка про Зайченя для дітей. Для тривожних, невпевнених в собі, страх самотніх дій.
Одним
з найефективніших засобів казкотерапії для дітей є створення дитиною власної
казки. Ця казка буде особливо ресурсною та цілющою. Як це зробити?
Для того щоб будь-яка історія знайшла потрібну
чарівну силу і надала допомогу, необхідно дотримуватися певних правил.
1. Вона повинна відображати страх дитини, (зайчик боїться залишатися
один в темній нірці).
2. Пропонувати той досвід, почувши який дитина змогла б знайти вихід
із ситуації (мама подарувала йому чарівний ліхтарик або на допомогу приходить
улюблена іграшка). Якщо дитина не в змозі зробити вибір самостійно, то можна
запропонувати йому свої варіанти вирішення проблеми.
3. Придумуючи казку разом з малюком,
намагайтеся дотримуватися певної послідовності:
Початок казки, зустріч з різними
героями і улюбленими персонажами або тваринами, іграшками.
Потім герой казки зустрічається з тим
страхом, якого боїться малюк.
Персонаж показує дитині різні способи
боротьби з проблемою.
Перемога, кінець казки, страху немає,
життя налагоджується.
В кінці казки можна для остаточного позбавлення від страху,
можна придумати з дитиною заклинання, які позбавляють страху (абра-кадабра, бім
-салябім –бім-бім)
Пам'ятаєте, як три поросяти з казки підбадьорювали себе,
проганяючи свій страх.
Нам не страшний сірий вовк
Злий вовк, сірий вовк
Де ти ходиш, дурний вовк
Старий, похмурий вовк.
Виходить, що вовк хоч і страшний, але дурний і старий, і
боятися його нема чого.
Можна знайти будь-яке інше заклинання. Тут підійдуть і дивні
поєднання Сім сабим, ахалай–махалай. Головне, щоб дитина знала, що
ці слова проганяють страх і дають силу.
А ще можна придумати талісман сили або
сміливості - талісман, який дає силу і захищає від страху.
Щоб він був працюють для дитини, його потрібно зробити
своїми руками. При виготовленні можуть бути використані намистинки, камінці,
гудзики, папір, клаптики тканини, фантики, природний матеріал - все, що
опиниться під рукою. Нехай малюк на своє розсуду або носить його на шиї, в
кишені чи під подушкою, головне - щоб він виконував свою захисну функцію і дарував спокій
і впевненість дитині.
1.1. Ніколи не сваріть дитину за те, що він боїться, а, навпаки,
проявіть турботу. При наявність страхів задавайте дитині питання: Як виглядає
страх? Для чого він прийшов до нас? В якому світі він існує? Чого він хоче? Що
ми можемо зробити, щоб подружитися з ним? Що станеться, коли ми з ним
подружимося?
2.2.Приймайте і розумійте страх малюка і розкажіть свою історію про
те, як ви боялися в дитинстві і як впоралися з цим страхом.
3.3.Обговорюйте прочитані книжки, цікавтеся, тим, які фільми і
мультфільми він дивиться перед сном. Однак це не означає, що дитину потрібно
повністю ізолювати від страшних казок, адже іноді вони бувають і корисними.
4.4.Якщо ваша дитина має слабкий тип нервової системи, тобто дуже
чутливий, боязливий, намагайтеся уникати будинку криків, сварок і скандалів.
Намагайтеся частіше говорити ласкаві слова, обіймати малюка. Якщо він,
приміром, злякався шуму, відразу поясніть, звідки він походить, труба шумить і
т. д. Обов'язково зверніться до психолога, якщо у вашої дитини протягом
тривалого часу спостерігається тривожність викликана страхами.
1. Аналіз казок.
Мета: усвідомлювати; інтерпретувати те, що
приховане за кожною казковою ситуацією, за конструкцією сюжету, за поведінкою
героїв. Наприклад, для аналізу обирається відома казка.
Після прослуховування казки дітьми їм ставиться
низька запитань:
– Як ви вважаєте, про що (про кого) ця казка?
– Хто з героїв вам найбільше сподобався (не
сподобався)?
– Як ви гадаєте, чому той або інший герой
здійснював ті або інші вчинки?
– Придумайте, що було б, якби головний герой не
зробив певного вчинку?
– Як ви вважаєте, якби в казці були тільки
хороші герої (або тільки погані герої), то що це була б за казка?
– Навіщо в казці є погані та хороші герої?
(Запропонована форма роботи застосовується для
дітей у віці від 5 років).
Аналіз казок і казкових ситуацій може бути
побудований у формі як індивідуальної роботи, так і групової дискусії, де кожна
дитина висловлює свою думку щодо того, що «зашифровано» в тій або іншій
казковій ситуації.
2. Розповідь казок.
Мета: розвивати фантазію, уяву, здатність до
творчої самореалізації, зв’язне мовлення.
Дитині або групі дітей пропонується розповісти
казку від першої або від третьої особи.
Можна запропонувати дитині розповісти казку від
імені інших дійових осіб, які беруть або не беруть участь в казці. Наприклад,
як би казку про Колобка розповіла Лисиця, Баба-Яга або Василиса Премудра.
3. Переписування казок.
Переписування і дописування авторських та
народних казок має сенс тоді, коли дитині чимось не подобається сюжет, розвиток
подій, ситуацій, кінцівка казки тощо.
Переписуючи казку, дописуючи свій кінець або
вставляючи необхідні персонажі, дитина сама обирає найбільш відповідний її
внутрішньому стану розвиток подій і знаходить той варіант розв’язання ситуацій,
що дозволяє їй позбутися внутрішнього напруження – у цьому полягає
психокоригувальний сенс переписування казки.
4. Постановка казок за допомогою ляльок.
Мета: удосконалювати і проявляти через ляльку
ті емоції, які зазвичай з якихось причин дитина не може собі дозволити
проявити.
Працюючи з лялькою, дитина бачить, що кожна її
дія негайно відбивається на поведінці ляльки. Це допомагає їй самостійно
корегувати свої рухи і робити поведінку ляльки максимально виразною.
5. Складання казок.
Мета: виявити внутрішні конфлікти та
ускладнення.
Дитина може складати казку, самостійно обираючи
тему або за заданою першою фразою. У першій фразі дорослий може повідомити про
головних героїв і місце дії. У власній казці дитина відображає свою проблемну
ситуацію і способи її ров’язання
Через казку дитині легше зрозуміти, що таке
добре і що таке погано. Дитина уявляє себе позитивним казковим героєм. Казка є
одним з найдоступніших засобів, для повноцінного розвитку дитини.
